Глюкозотолерантний тест (ГТТ): норма та підготовка

• Коли лікар рекомендує проходити ГТТ?
• Як проводять тест на толерантність до глюкози?
• Норма та відхилення результатів
• Глюкозотолерантний тест під час вагітності: виявлення гестаційного діабету

Вступ

Глюкозотолерантний тест (ГТТ) – важливе лабораторне дослідження, яке дає можливість перевірити, як організм реагує на надходження глюкози. Найчастіше аналіз на глюкозу натще застосовують для ранньої діагностики діабету та предіабетичних станів. Це дослідження показує базовий рівень цукру в організмі. Воно відображає вироблення глюкози і споживання її клітинами у стані спокою, без впливу їжі.

Глюкозотолерантний тест – це більш глибокий і чутливий тест, так званий «стрес-тест» під впливом навантаження глюкозою, який показує, наскільки ефективно організм справляється з різким надходженням цукру. Він оцінює, чи достатньо підшлункова залоза виробляє інсуліну і наскільки чутливі до нього клітини, щоб швидко «прибрати» глюкозу з крові. Зазвичай призначають вагітним жінкам, адже саме він допомагає своєчасно виявити гестаційний діабет – тимчасовий стан, що виникає у період вагітності та потребує контролю.

Коли лікар рекомендує проходити ГТТ?

Окрім вагітності, глюкозотолерантний тест також призначають, коли є підозра на приховані порушення обміну глюкози. Лікар може рекомендувати пройти дослідження, якщо:

• є симптоми підвищеної втомлюваності, постійної спраги, частого сечовипускання;
• у людини є зайва вага або діагностований метаболічний синдром;
• у родині були випадки цукрового діабету;
• після перенесеного інфаркту, інсульту чи при високому ризику серцево-судинних ускладнень.

Як проводять тест на толерантність до глюкози?

Підготовка до ГТТ не є складною, проте сама процедура може викликати дискомфорт. Проведення тесту є поетапним і займає близько двох годин. Спершу у пацієнта беруть кров натще, щоб визначити початковий рівень цукру. Потім необхідно випити 75 грамів спеціального розчину глюкози, розчиненої у склянці води. Далі через певні проміжки часу повторно відбирають кров, зазвичай через 30, 60 і 120 хвилин. Увесь цей час пацієнт перебуває у стані спокою.

Таким чином лікар отримує динамічні показники, як саме організм реагує на навантаження глюкозою (толерантність до глюкози) та чи здатен він підтримувати нормальний рівень цукру в крові.

Норма та відхилення результатів

Результати тесту оцінюють, порівнюючи показники глюкози натще та після навантаження. Якщо рівень цукру в межах норми, це означає, що організм ефективно засвоює глюкозу. Відхилення свідчать про ризик розвитку предіабету або діабету.

У нормі:

• натще: 4 – 5,5 ммоль/л;
• через 2 години після прийому глюкози – < 7,8 ммоль/л.

Можливі відхилення:

• від 7,8 до 11 ммоль/л через 2 години – знижена толерантність до глюкози (предіабет);
• понад 11,1 ммоль/л – високий рівень, що підтверджує діагноз діабету.

Важливо! Результати можуть змінюватись залежно від віку, вагітності, прийому ліків та супутніх захворювань, тому остаточний висновок завжди робить лікар.

Глюкозотолерантний тест під час вагітності: виявлення гестаційного діабету

Під час вагітності організм жінки зазнає значних гормональних змін, які впливають на обмін речовин, зокрема на засвоєння глюкози. У деяких випадках це призводить до розвитку особливого стану – гестаційного діабету, що виникає вперше саме під час вагітності. Він зазвичай не має виражених симптомів, але може створювати ризики як для матері, так і для дитини, а саме: підвищує ймовірність ускладнень під час пологів, розвитку цукрового діабету 2 типу в майбутньому тощо.

Для діагностики діабету лікарі рекомендують проводити глюкозотолерантний тест для вагітних між 24 і 28 тижнем вагітності. Це оптимальний період, коли гормональні зміни стають найбільш вираженими, і є можливість виявити навіть приховані порушення вуглеводного обміну.

Як здають глюкозотолерантний тест? Методика проведення дослідження практично не відрізняється від стандартної: спершу жінка здає кров натще, після чого випиває розчин із 75 г глюкози, а далі роблять повторні заміри через 1 та 2 години. У деяких випадках використовується двоетапна схема: спочатку тест з 50 г глюкози, а якщо результат виявляється підвищеним, то призначається повний ГТТ з 75 грамами.

Якщо показники підвищені, то лікар індивідуально підбирає схему контролю: може бути рекомендована спеціальна дієта, зміна способу життя, регулярний моніторинг рівня глюкози тощо.

Таким чином, глюкозотолерантний тест під час вагітності є не просто необхідною процедурою, а важливою частиною турботи про здоровʼя як матері, так і дитини.

Матеріал створено за підтримки медичної лабораторії ДІЛА.